Вступ Говорячи про роль НБУ на ринку цінних паперів я буду висвітлювати операції на відкритому ринку. Цей інструмент використовується для регулювання ліквідності банківської системи та впливу на рівень ринкових відсоткових ставок. Операції на відкритому ринку проводяться з короткостроковими і довгостроковими зобов'язаннями казначейства та державних корпорацій, облігаціями торгово-промислових фірм, банків, комерційними векселями, які враховує центральний банк. У Законі "Про Національний банк України" (ст. 29) визначено, що "...операціями відкритого ринку Національного банку є купівля-продаж казначейських зобов'язань, власних зобов'язань Національного банку (депозитних сертифікатів), а також визначених Правлінням Національного банку комерційних векселів, інших цінних паперів та боргових зобов'язань". Операції центрального банку на відкритому ринку передбачають безпосередній вихід суб'єкта регулювання на грошовий ринок. Такі операції можуть проводитися в таких обсягах, які спричинять необхідну реакцію ринку. Як інструмент регулювання операції на відкритому ринку е передбачуваними, що й визначає зростання потенціалу використання їх як коригуючого чинника впливу на грошовий обіг, але при цьому значно звужуються можливості довгострокового антиінфляційного управління. Сфера використання операцій відкритого ринку обмежена грошовим ринком. Економічною основою операцій центрального банку на відкритому ринку е монопольне становище його як джерела кредитних ресурсів для банківської системи в цілому. За наявного рівня попиту на ресурси центрального банку саме його політика щодо умов надання кредиту й операцій на відкритому ринку визначає реальний обсяг пропозиції банківських ресурсів. Операції на відкритому ринку збільшують (при купівлі Цінних паперів) або зменшують (при продажу цінних паперів) обсяг ресурсів банків і банківської системи в цілому, що відбивається на вартості кредиту, обсязі попиту, а в кінцевому підсумку — і на обсязі грошової маси. Тому можна вважати, що антиінфляційний ефект операцій на відкритому ринку проявляється при продажу центральним банком цінних паперів. У більшості розвинутих країн, де зберігається орієнтація грошової політики на регулювання вартості кредиту, основним об'єктом операцій на відкритому ринку е ставки за кредитами. Це пов'язано з тим, що ставки за довгостроковими інструментами грошово-кредитного ринку більшою мірою прив'язані до інвестиційних рішень, а тому їм надається перевага в підтримці їхньої невідчутності до кон'юнктурних коливань ринку. Операції на відкритому ринку використовуються центральними банками всіх розвинутих країн, але в різних масштабах. Є ціла низка перепон для інтенсивного використання їх: відсутність фондового ринку державних цінних паперів, нерозвиненість вторинного ринку цінних паперів, відсутність у банків коштів для проведення операцій в необхідних розмірах тощо. Можливість проведення операцій на відкритому ринку сприяє тому, що цей інструмент є дуже зручним для нейтралізації певних обсягів надлишкової ліквідності. НБУ на ринку цінних паперів Широкого застосування операції на відкритому ринку набули в США, Німеччині, Англії. В Україні ринок державних цінних паперів функціонує з 10 березня 1995 року у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які випускаються в дисконтній формі номінальною вартістю 100 гривень на визначений емітентом термін у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів. Із 1995р. емітентом державних облігацій визначено Міністерство фінансів України, на яке за дорученням уряду покладено обов'язки щодо здійснення випуску облігацій та гаранта вчасності сплати доходу і погашення облігацій. На Міністерство фінансів України також було покладено обов'язки встановлення цінових умов придбання державних боргових зобов'язань. Національний банк України виконував обов'язки генерального агента Міністерства фінансів України з обслуговування, розміщення державних обліг...